На сторінках журналу «Современник» 1851 року з’явилося оповідання «Бежин луг». Короткий зміст твору в загальних рисах розкриє його сюжетну лінію і допоможе зрозуміти основний зміст, який вклав у нього Тургенєв. «Бежин луг» витончено поєднує реалізм і романтизм, у ньому, створюючи неповторний літературний візерунок, сплітаються природа і легенди.
«Бежин луг»: короткий зміст
Із селянським життям, важким і поетичним водночас, знайомить нас «Бежин луг». Короткий переказ розкриває багатство прикмет, повір’їв і казок народу, знайомить із легендами та небилицями, які гармонійно доповнюють картини мальовничої природи. З усього цього Тургенєву вдалося сплести таємничу містичну історію.
Шукаєте короткий зміст? «Бежин луг» познайомить із такими подіями та персонажами:
- Теплим липневим днем оповідач приїжджає до Чернського повіту в Тульську губернію і вирушає на полювання. Повертаючись пізно ввечері, він губить дорогу, йде навмання і раптово опиняється на величезній рівнині з широкою річкою. Це і є Біжин луг.
- З радістю помічає він попереду багаття і людей і підходить до них. Це виявляється група селянських дітлахів, які вночі мають стежити за кіньми.
- Оповідач залишається поруч із ними на нічліг, влаштовується біля багаття і слухає хлопчаків.
Тут читач зустрічається з п’ятіркою головних героїв: Федором, Павлушею, Іллюшею, Костею і Ванею. Усі вони дуже різні, кожен цікавий по-своєму, а їхня бесіда нагадує гру в страшилки. Хлопчики думають, що непроханий гість заснув, і починають розповідати свої історії:
- За словами Іллюші, під час однієї з ночівель на фабриці він разом з іншими хлопцями чув домовика. Усю ніч будівля наповнювалася стуком і звуками кроків, відчинялися двері, але нікого не було видно. Було страшно і тривожно.
- Далі Костя згадав історію слобідського тесляра Гаврила. Той збирав у лісі горіхи, заблукав і задрімав. Прокинувся від поклику русалки. Гаврило почав злякано хреститися, за що русалка його прокляла. Відтоді тесля став сумним і невеселим. Після цих слів Кості вдалині пролунало стогін.
- Ілюша почав бесіду про греблю, на якій поховали потопельника. За словами хлопчика, одного разу прикажчик побачив там баранчика і забрав його із собою. Баранчик довго дивно дивився на нього, а потім заговорив людським голосом. Наприкінці цієї історії собаки навколо багаття почали гавкати, а потім і зовсім кинулися геть. Хлопчикам стало ще страшніше, але розмова продовжилася.
- Тепер Іллюша повідав про те, де і коли люди бачили небіжчика. А ще розповів, що якщо в батьківську суботу посидіти на церковній паперті, то можна побачити, як проходить повз того, кому судилася смерть. Тут над притихлими дітлахами пролетів білий голуб. Вони згадали про бачене нещодавно затемнення сонця і пов’язане з ним повір’я про лукавого Трішку, який приходить у наш світ у такий час.
- Почувши різкі крики чаплі, хлопці заговорили про лісовика, який кричить подібним чином. Поки Павлуша бігав за водою, Ілюша розповів, що це небезпечно: водяний може потягти на дно. Поговорили про Акулину, яка потрапила до лап водяного, і про хлопчика Васю, який нещодавно потонув. Коли Павлуша повернувся, то додав, що чув з-під води Васин голосок.
У таких розмовах і минула ніч. Під ранок оповідач заснув, встав він ще до світанку, попрощався з Павлушею і вирушив геть. Закінчується розповідь трагічно — згадкою про те, що того ж року Павлуша помер. Але не водяний забрав його: він упав із коня і розбився на смерть.
«Бежин луг»: аналіз твору
Знаменитий цикл «Записки мисливця» Іван Сергійович Тургенєв створив під впливом літературного критика Віссаріона Бєлінського. Зазначимо, що письменник любив полювати, спілкуватися з селянами, а тому відтворити реалістичну картину задуманих оповідань не становило для нього труднощів.
Увійшов до збірки «Записки мисливця» «Бежин луг», у якому автор з любов’ю і теплотою описав звичайних селян, зробивши їх головними героями твору. Ось його короткий аналіз:
«Бежин луг»: автор і назва
Коли створено «Бежин луг»? Тургенєв почав писати оповідання восени 1850 року і на початку наступного року подав його для друку в популярний журнал «Современник».
Цікаво, що особливого сенсу в назву Іван Сергійович не вкладав. Він прагнув знайти щось звучне, щоб акцентувати увагу читача на красі описаної природи. Ба більше, на жодну топографічну карту луг не нанесено. Виявилося, що реальним його прототипом було зовсім не поетичне Рудинське болото.
Оповідання «Бежин луг»: тема
Тургенєв відомий як неперевершений майстер опису красот російської природи. В оповіданні на чудовому пейзажному тлі він розкрив взаємозв’язок людини з природою, їхню гармонію. Також у творі присутні такі теми:
- Проблема життєустрою селян. Діти, які ще не повинні бути стурбовані життєвими труднощами, працюють, як дорослі й так само міркують. Але за всієї невлаштованості та складності дітлахи не сумують. Навпаки, вони живуть щасливо, яскраво і цікаво. Ось і під час не по роках важкої роботи вони із задоволенням розважаються небилицями і легендами.
- Звідси логічно випливає тема цінності життя, важливості вміння радіти йому і відчувати вдячність за те, що маєш. Тургенєв підкреслює, що, тільки ставши частиною природи, прислухаючись до неї, можна відчути її милість і щедрість.
- Також глибоко розкрита тема народних легенд і сказань. Приклад хлопчаків та їхніх історій показує силу містицизму звичайних неосвічених людей. Доказів тому безліч (Гаврило, Акулина). Усе зло полягає в невігластві, страхах і віруваннях.
Усе це широке коло питань автору вдалося викласти напрочуд стисло та містко, але після прочитання, погодьтеся, є про що замислитися.
«Бежин луг»: коротко про композицію
Композиційно «Бежин луг» побудований складно і багатошарово. Виділимо такі основні частини:
- В експозиції описується денний пейзаж.
- Зав’язка пов’язана зі поневіряннями мисливця.
- Кульмінація — його зустріч із дітлахами біля багаття.
- Як епілог наведено інформацію про долю одного з хлопчиків — Павлуші.
Автор майстерно використав і включив у розповідь безліч художніх засобів. Так, він дає розгорнуті портрети яскравих і самобутніх хлопчиків, кожному виділяє монолог. Історії унікальні, і повторити їх навряд чи комусь під силу. Між монологами показані судження й оцінки мисливця, який слухає їх, прикидаючись сплячим. Особливістю композиції стали замальовки пейзажів, точні, ємні та прекрасні за своєю суттю.
«Бежин луг»: жанр
Твір написаний у жанрі оповідання, про що свідчать такі характерні риси:
- Маленький обсяг.
- Одна сюжетна лінія.
- Оповідальний зміст.
Літературний напрям твору — синтез реалізму та романтизму. До останнього належать поетичні описи природи, легенди та повір’я, які влилися в життя головних героїв.
Оповідання «Бежин луг», стислий зміст якого викликає інтерес і бажання познайомитися з твором детальніше, незвичайне за формою і змістом. За видимою простотою і нехитрістю сюжету ховаються глибокі думки і воістину поетична душа автора, яка заслуговує на високу оцінку.
