Біографія Крилова допоможе осмислити творчу спадщину яскравого і самобутнього російського сатирика і байкаря. Повчальні твори письменника мали величезний успіх у сучасників. Крилова порівнювали з Лафонтеном і Езопом, його стиль став взірцем для байкарів ХIX століття.
Іван Крилов: дитинство і юність
Біографія Івана Андрійовича Крилова — складова знайомства школярів із творчістю знаменитого автора «Бабки і Мурашки», «Квартету», «Слона і Моськи» тощо. Життєпис письменника пояснить витоки його таланту, причини звернення до комічних жанрів, вибір тем і сюжетів для творів.
Біографія Крилова коротко розповість про його шлях до слави. Зупинимося на найважливіших моментах:
Шукаєте відповідь на запитання, де народився Крилов? З’явився на світ 1769 року майбутній байкар у сім’ї офіцера царської армії, яка проживала на той час у Москві.
- Дитинство.
Біографія Крилова розповідає про драматичні обставини ранніх років життя майбутнього письменника, які вплинули на становлення його особистості.
У чотирирічному віці Івана Крилова перевезли на місце служби батька — в Яїцьку фортецю. Під час пугачовщини син і дружина капітана Крилова ледь не стали жертвами козаків-бунтівників: їх засудили до повішення. Марію Олексіївну разом із малолітнім Іваном таємно вивезли з фортеці до Оренбурга.
Іван Андрійович Крилов не мав повноцінної системної освіти. Батько вийшов у відставку, так і не отримавши ні чинів, ні нагород, служив у магістраті. Грошей на хорошу освіту для синів Івана і Льва не вистачало. Ситуація погіршилася зі смертю батька.
Іван пішов служити в канцелярію магістрату Твері. Від батька у спадок йому дісталися книги, що зберігалися в скрині. Хлопчик із захватом їх перечитував. Французьку мову Крилов вивчав завдяки милості заможних сусідів: вони дозволили Іванові перебувати на уроках, які вчителі давали їхнім дітям.
Опановувати науки молодій людині доводилося самостійно і не завжди успішно. Крилова — знаменитого письменника — картали за орфографічні помилки, яких він припускався в текстах.
Іван Крилов: творчість
Почав творити Крилов, роки життя якого припали на епоху Просвітництва, коли російська література проходила етап становлення. На неї чинила величезний вплив антична традиція і література епохи класицизму. Розповім детальніше, як формувався письменник Крилов:
Дебют Івана Крилова відбувся в драматургії: перший твір «Кав’ярня» він написав у 15 років. Дотепність і демократизм твору відповідали духу часу. Життя і творчість Крилова тісно взаємопов’язані. Щоб розпочати літературну діяльність, вісімнадцятирічний Крилов залишив казенну службу.
У Санкт-Петербурзі, куди письменник переїхав із сім’єю, з’явилися загальнодоступні театри. Це надихнуло молодого драматурга. Він написав у стилі французьких класичних драм п’єси «Філомела» та «Клеопатра», а також комічні опери «Пустуни» та «Скажена сім’я».
Ці твори не мали успіху в публіки. Однак до кінця життя Крилов продовжував пробувати сили в драматургії.
Популярність письменникові принесла епіграма, надрукована в журналі «Ліки від нудьги і турбот» 1786 року. Сатира Крилова зробила його відомим і популярним. У 1789-му він випустив журнал «Пошта духів», у якому висміював суспільні вади, прикриваючись вигаданим сюжетом листування гномів із чарівником.
Журнал викликав невдоволення уряду і проіснував 8 місяців. На зміну йому прийшов альманах «Меркурій» і «Глядач» — опонент «Московського журналу», видаваного Карамзіним. У цей період формувалися літературні смаки Крилова, що вносило розлад у його сатиричні виступи. «Глядач» викликав нарікання публіки і влади, тому видавався тільки один рік.
Після закриття журналів Крилов поступив на службу до князя Голіцина (1797-1803). У цей період письменник створив комічні п’єси («Подщипа», «Пиріг») для домашнього театру вельможі.
- Байкар Крилов.
Захоплення жанром байки Крилов почав із перекладів Лафонтена, які датуються 1805 роком. Знання і художній підхід до народної мови, схильність до глузування визначили нове творче амплуа Крилова — байкар.
Ним було написано 236 байок, в основі яких переосмислені сюжети античних авторів (Езопа і Федра) і французького байкаря Лафонтена. Твори Крилова за його життя було видано в дев’яти збірках. У байках сатирик висміював:
- Політичні події («Ворона і Курка», «Вовк на псарні»).
- Негативні прояви в суспільному житті («Автор і Розбійник», «Вовк і Ягня»).
- Риси характеру і поведінки сучасників — чванство, невихованість, марнотратство, непрактичність, схиляння перед усім іноземним («Гуси», «Мавпи», «Виховання Лева»).
Крилов, біографія якого відображає непростий шлях до слави, став знаменитим завдяки гострій сатирі. Його рукописи показують, як ретельно він, ледача і недбала в повсякденному житті людина, опрацьовував запозичені в античних байкарів і Лафонтена сюжети, як тонко відчував слово.
Іван Крилов, біографія якого охоплює період правління трьох російських государів, зумів уникнути опали, заслужив прихильність імператриці (читав оригінальні байки в її гуртку при дворі) і удостоївся пишного святкування свого п’ятдесятирічного ювілею письменницької діяльності.
Іван Крилов: особисте життя і смерть
Хто такий Іван Андрійович Крилов, розкажуть факти його особистого життя. Пережитий у дитинстві голод (під час облоги Оренбурга військом Пугачова) сформував нездорове ставлення письменника до їжі. Сучасники часто висміювали Крилова за його обжерливість.
До моменту смерті автор популярних байок важив 168 кг. Дасть уявлення про те, наскільки був огрядним Крилов, фото його відомих портретів. Однак помер 1844 року не від зупинки серця, а від пневмонії.
Крім обжерливості, Крилов мав і інші недоліки: грав у карти, іноді над ним брали владу обломовщина — лінь і бажання спокою. Однак письменник виявляв небувалу енергію, коли йшлося про самоосвіту і творчість:
- він вивчився грі на скрипці;
- самостійно опанував італійську мову;
- удосконалював майстерність, зачитуючись європейськими майстрами слова.
Життя Крилова — це життя самотньої і глибоко нещасної людини. Замолоду (у 22 роки) він покохав доньку священика з Брянська Анну. Але заможні батьки дівчини, які доводилися родичами Лермонтову, спочатку відмовили незавидному нареченому.
Після дали згоду і чекали на приїзд нареченого із Санкт-Петербурга. Однак той, пославшись на безгрошів’я, попросив привезти наречену до нього. Це образило батьків дівчини, шлюб не відбувся.
Крилов так і не одружився, але мав зв’язки з куховаркою Фенєю. Вона народила йому дочку Олександру. Іван Крилов вивчив дівчинку і залишив їй майно і права на літературні твори.
Іван Андрійович Крилов, біографія якого розкриває шлях становлення літературного обдарування письменника, знаменитий як іскрометний сатирик. Влучний погляд байкаря помічав, а гостре слівце викривало моральні, духовні та соціальні проблеми його і не тільки його століття.
