Оголошення Вінниця

Заслужена артистка РРФСР, талановита виконавиця ролей у кіно і театрі Катерина Градова померла. Вона покинула світ живих на 75 році. Створені акторкою персонажі внесені в літопис світового кінематографа, стали прикладом для майстрів-початківців сцени.

Катерина Градова: біографія, особисте життя

Обдарована дівчинка, майбутня актриса Катерина Градова з’явилася на світ у сім’ї московських інтелігентів 1946 року. Її мати Раїса Іванівна була затребуваною актрисою, а батько Георгій Олександрович — відомим архітектором.

Батьки приділяли освіті доньки багато уваги. Вона серйозно займалася музикою, живописом, іноземними мовами, виявляла інтерес до акторської професії, ходила в театр, дивилася з матір’ю постановки.

Після школи дівчина:

1. Пішла вчитися в Московський інститут іноземних мов.
2. Закінчила Школу-студію МХАТ, курс, яким керував В. П. Марков.
3. Грала в театрі.

Першу головну театральну роль актриса виконала, коли навчалася на четвертому курсі мхатівської студії. Популярність прийшла до неї після прем’єри вистави «Таланти і шанувальники», що йшла в Московському академічному театрі ім. В. Маяковського. В. Маяковського.

Глядачі вперше побачили молоду актрису на великих екранах 1967 року: виконавиця зіграла роль Марини в кінострічці «Осінні весілля».

Але справжня популярність прийшла до актриси лише 1979 року після виходу на телеекрани фільму «Сімнадцять миттєвостей весни». У військовій стрічці Катерина Градова, фільмографія якої налічує 10 робіт, перевтілилася в радистку Кет.

Як складалося особисте життя артистки та чи була заміжня Катерина Градова? Чоловік номер один — харизматичний актор і естрадний артист Андрій Миронов. У шлюбі у пари народилася дочка Марія, яка стала відомою актрисою. На жаль, пара розлучилася через п’ять років після укладення офіційного шлюбу.

Цікаво, що акторка після розлучення не приймала знаків уваги від чоловіків до смерті Андрія Миронова і залишалася самотньою. Другим чоловіком актриси став Ігор Тимофєєв — фізик-ядерник, який займався інформаційними технологіями. Сім’я виховала прийомного сина Олексія.

Чи має онуків Катерина Градова? Діти завжди займали особливе місце в її житті. Народження онука Андрія стало для Катерини Георгіївни причиною, через яку вона завершила акторську кар’єру.

У 1990-х роках актриса сильно захворіла. Дивно, але навіть імениті кремлівські лікарі не могли встановити діагноз. Сама Градова Катерина Георгіївна вважала, що зцілення її хвороби прийшло від вищих сил.

Після одужання акторка повернулася до театру і створила благодійний фонд «Здобуття». Кошти спрямовувалися на допомогу дітям і літнім людям. До самої смерті акторка викладала основи моральності та духовну словесність на основі Євангелія та Біблії.

Катерина Градова: фільми та ролі

Катерина Градова в кожну зіграну роль вкладала не тільки акторську майстерність, а віддавала персонажам частинку душі. Можливо, тому навіть герої другого плану в її виконанні виходили характерними, яскравими і незабутніми.

Практично все своє життя актриса присвятила театру. Одразу після закінчення Школи-студії МХАТ грала ролі в Московському академічному театрі ім. В. Маяковського. В. Маяковського. Рік по тому Градова увійшла до складу трупи Московського академічного театру сатири. Останню роль на театральних підмостках акторка виконала у виставі «Останні», яка йшла 1987 року.

Талант актриси був помічений радянськими кінематографістами. Перша роль (Марина) в кіно «Осінні весілля» не принесла актрисі популярності. Пізніше була роль Беріл у «Собаці Баскервілів» (1971), потім образ Олександри Негіної у стрічці «Таланти і шанувальники» (1972).

Актриса талановито справлялася з поставленими завданнями і створювала характерні образи. Справжній успіх прийшов до Катерини Градової, коли на телеекранах з’явилася радистка Кет — радянська розвідниця Катя Козлова. Жінка була настільки щирою у своєму перевтіленні, що миттєво полюбилася глядачам.

Ось деякі фільми та серіали, в яких зіграла талановита Катерина Градова:

• роль Закоханої у стрічці «Маленькі комедії великого дому» (1974);
• Світлана у стрічці «Таблетку під язик» (1978);
• Світлана Петрівна Волокушина у фільмі «Місце зустрічі змінити не можна» (1979);
• Іскра, дочка Судакова в картині «Гніздо глухаря» (1987).

Радистка Кет не була головним героєм картини, але стала значущою для кар’єри Катерини Градової. 1982 року акторку удостоїли ордена Дружби народів, який було вручено виконавиці за активну участь у процесі створення картини «Сімнадцять миттєвостей весни» і за заслуги у виробництві радянських телефільмів. Лише через рік Катерина Градова отримала одне з найпочесніших для акторів звань — Заслужений артист РРФСР.

Катерина Градова померла, але створені нею на екрані дивовижні образи назавжди залишаться в скарбничці світового кінематографа. Ще довгі роки вони зачіпатимуть тонкі струни глядацьких душ.