Оголошення Вінниця

Серед самих різних злоякісних новоутворень у домашніх кішок, перші позиції займає лімфосаркома. Це рак лімфоїдної тканини і лімфоцитів – білих кров’яних тілець.

Здебільшого лімфоїдна тканина розміщується в лімфовузлах, печінці, селезінці і кістковому мозку. Частина лімфоїдної тканини зустрічається в травному тракті.

Причини розвитку лімфосаркоми у кішок

Факторів, що провокують розвиток раку лімфатичної тканини у домашніх кішок, є кілька. Але вони всі відносяться до орієнтовним.

Одним з більш ймовірних факторів розвитку котячого лейкозу стає ураження СНІДом. Зараження кішки вірусами лейкозу та імунодефіциту не обов’язково стануть онкохворими, але небезпеки дуже великі.

Лімфосаркомі схильні кішки в молодому віці на тлі вірусної інфекції. Діагностується лімфосаркома і у літніх тварин, але в даному випадку немає зв’язку з вірусною природою походження захворювання.

Серед факторів, які можуть привести до розвитку раку лімфоїдної тканини, виділяють:

• іонізуюче випромінювання;
• інтоксикації організму солями важких металів;
• проблеми в роботі ендокринній системі;
• раптове погіршення екологічної обстановки в міській місцевості.

Симптоми лімфосаркоми у кішок

Лімфосаркома вражає лімфоїдні тканини. Залежно від місця розташування патологічного процесу з’являються відмінні симптоми.

При важких стадіях розвитку лімфосаркоми, ураження зустрічається в декількох системах відразу. В основному, при лімфосаркомі уражаються:

• Травний тракт. Це одна з найбільш частих систем, яку вражає лімфосаркома. Схильні до патологічного процесу кишковий тракт, печінка, лімфовузли і шлунок. Важливими ознаками лімфосаркоми в області кишково-шлункового тракту є напади нудоти і подальшої блювоти, відмова від корму, розлад шлунку, втрата ваги.
• Середостіння. Така форма лімфоми називається медіастинальна. Локалізується в середостінні, просторі між легенями. Пухлина середостіння призводить до зміни в розмірах лімфатичних вузлів, що збільшуються і піддавлюють легеневі структури. Усередині грудної клітини накопичується рідина, що виявляється основою розвитку дихальної недостатності.
• Ниркові структури. Лімфосаркома нирок, швидко розвивається онкологія, що відрізняється розвитком недостатності нирок, різким зменшенням ваги тварини, дуже високою спрагою, поліурією і нападами виверження шлункового вмісту.
• Кістковий мозок. Лімфосаркома кісткового мозку або лейкоз, призводить до розвитку недостатності клітин крові. Найбільш вираженими симптомами розвитку лейкозу у кішки стає недостатність еритроцитів-анемія, недостатність лейкоцитів і тромбоцитів – лейкопенія і тробопенія. При лімфомі у тварини відзначається блідість помітних слизових оболонок, швидка стомлюваність, постійні інфекції, відзначаються кровотечі, підшкірні великі гематоми і синці.

Уражається лімфоїдна тканина і в зовнішніх лімфовузлах. Цей вид злоякісного захворювання діагностується досить нечасто, і відрізняється ураженням регіонарних лімфатичних вузлів.

Небезпека лімфосаркоми полягає ще і в тому, що вона може вражати не тільки перераховані вище органи і системи. При розвитку лімфосаркоми може відзначатися ураження покривів шкіри, спинного і головного мозку.

Постановка точного діагнозу можлива тільки в умовах ветеринарної клініки. Діагностика в себе включає:

• проведення біопсії;
• рентгенографічне дослідження органів грудної порожнини;
• дослідження за допомогою ультразвуку органів порожнини живота;
• комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія;
• загальний аналіз крові і сечі.

Основа діагностики-біопсія тканин. Процедура може проводитися як під місцевою анестезією, так і під загальним наркозом – при біопсії кісткового мозку.

Лікування лімфосаркоми

Основа лікування лімфосаркоми-проведення хіміотерапії. Додатковими методами терапії виступають опромінення і своєчасне втручання. Розробкою лікування повинен займатися ветлікар, який в подальшому буде стежити за динамікою лікування.

Сучасні хімічні препарати для придушення росту і активності ракових клітин переносяться тваринами добре. Ускладнення на тлі хіміотерапії з’являються в 5% всіх оформлених випадків і можуть проявлятися анемією, відмовою від їжі, блювотою, сильним зниженням резистентності організму.

Проводять хіміотерапію декількома курсами. Так, призначається 1 препарат протягом тижня протягом перших 4-х місяців. За період лікування можна досягти стійкої ремісії, тому прийом проміжок між прийомом препарату роблять більше з одного до 2-ох тижнів.

При вчасно діагностованою лімфосаркомі у кішки, шанси на ремісію, дуже великі. Рак лімфоїдної тканини добре реагує на хіміотерапію і в 65% випадків можливо домогтися стійкої ремісії. Необхідно не забувати, що ремісія не рахується гарантією справжнього одужання. Деяка частина пухлинних клітин залишається в організмі тварини і якщо є наявність поганих факторів, вони можуть знову стати активними.

В середньому, при діагностованою лімфосаркомі і вчасно розпочатому лікуванні життєву тривалість може становити від 6-8 місяців. Все може залежати від типу патологічного процесу, ступеня ураження органів. Якщо організм тварини сильний і ремісія триває довше 1.5 років, прийом препаратів припиняють. У нинішньому світі така ремісія висока рідкість.

Профілактика

Через те що, що лімфосаркома у кішок дуже часто з’являється при інфікуванні вірусом лейкозу, основа попередження злоякісної пухлини – актуальна вакцинація.

Крім цього, потрібно:

• попереджати можливість спілкування домашньої кішки з заздалегідь хворими або вуличними тваринами;
• пам’ятати про норми утримання тварин;
• правильно підбирати раціон харчування;
• не пропускати постійні огляди у ветлікаря;
• стежити за фізичною активністю тварини.

Відповідальний момент для господарів породистих кішок, які планують отримувати від власного улюбленця в подальшому потомство – допускати до розмноження тільки перевірених партнерів, не інфікованих вірусом лейкозу.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.